Село Благодатне
УДК 37.037
ББК 74.200.585.4
СЕЛО БЛАГОДАТНЕ
Рухаючись на схід від Слобожанського, можна потрапити до мальовничого селища з чудовою назвою Благодатне, яке маленькою цяточкою лежить на карті Зміївського району. До 1932 року на землях хутора Благодатний жили переселенці із села Малинівка Чугуївського району. Хутір складався з двох вулиць, на яких стояли старенькі селянські хатки і клуні, в яких жили селяни. Господарство в Благодатному було організовано 1933 року Роганським військовим авіаційним училищем льотчиків на полігонних землях. Пахотних земель було до 1500 га, все інше цілина, на якій косили сіно. Люди тримали корів, овець, волів, свиней, птахів. З перших днів заснування господарства велася робота над покращенням порід тварин. Були завезені корови симентальської породи, вівці великої білої породи «Прекос» (тонкорунні). З 1936 року розпочалося будівництво ферм, контори, клубу, школи, молочного цеху, хлібопекарні, олійниці. Пізніше почали будувати свинарник і вівчарник. 1937 року підсобне господарство перейшло до Чугуївського військового авіаційного училища льотчиків (в/ч № 77906). Головним завданням підсобного господарства було забезпечення курсантів льотного училища та військовослужбовців авіаційного полку свіжими овочами, м’ясом, молочними продуктами.
На землях господарства вирощували найбільші кавуни, які виставлялись на сільськогосподарських виставках у Харкові. Хліб збирали кіньми, вручну в’язали снопи і складали в скирди, молотили молотаркою. Підсобне господарство було першим з 32 господарств району, тричі брало участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві. У роки Другої світової війни більше 80 мешканців Благодатного стали воїнами, на жаль, більше половини з них не повернулися в рідні краї. У роки війни село було окуповане. Після звільнення почались роботи по відновленню господарства. З 1947 року в селі почала працювати початкова школа, у 1968 – в приміщенні колишнього гуртожитку було відкрито восьмирічну школу. 1950 року господарство було підпорядковане Київському військовому округу. Через 10 років реорганізовано в військовий радгосп «Чугуївський», а пізніше в радгосп «Благодатний». З 1959 року в радгоспі розпочинається велике будівництво ферм, свинарників, зерносховищ, і тваринницьких дворів для молодняку, будується житло для людей, з’являються нові вулиці. У 1980–2000 роках радгосп «Благодатний» був одним із найкращих військових радгоспів. У ці ж роки відкрили дитячий садок, побудували житлові будинки. Найдорожча цінність села – це землі, які оточують Благодатне з усіх сторін.
Посилання на цю статтю: Село Благодатне // История Змиевского края. Змиев. 01.06.2021. URL: https://colovrat.at.ua/publ/1-1-0-420
Дререло: Краєзнавчі шляхи Слобожанщини: Збірник інформаційно-методичних матеріалів. Х. 2019. Вип. ХІІ. С. 54–55.
