Короткий нарис історії села Геніївка

УДК 37.037

ББК 74.200.585.4

КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ СЕЛА ГЕНІЇВКА

Багато цікавого з історії краю можна дізнатися, подорожуючи в південно- східному напряму за маршрутом Зміїв – Нижній Бишкин. Повернувши з траси ліворуч за 12 км від Змієва на лівому березі р. Сіверський Донець знаходиться село Геніївка.

Пісне моя лебедина, рідна батьківська земля,

Крапка на карті Вкраїни, Геніївка люба моя.

Моє рідне село, ти і біль, і тривоги,

Ти гориш у душі, як у храмі свіча,

Як надійний маяк, ти стоїш край дороги,

Що із мандрів далеких дітей зустріла.

(В. Колєснікова)

Населений пункт виник у 1666 році як поселення козаків, відписаних в козацьке відомство від Зміївського монастиря для комплектування Чугуївських козачих полків. Назва, очевидно, пішла від назви криниці, бо слобідка Геніївка виникла недалеко від озер, одно з яких називалось Енева криниця. Можливо, назва села пішла від прізвища тодішнього попа Андрія Женевського. 1738 року татарська орда напала на Ізюмський полк, «под Андреевку, Змиев, Лиман и Гинеевку и под прочие места, много шкоды учинила; Гинеевку совсем выбрали». Геніївка разом з навколишніми селами входила до складу Ізюмського полку. А цей полк брав участь у Вітчизняній війні 1812 року. У першій половині XIX ст. під садибами було 403 десятин ораної землі, у полі було орної землі – 6521 десятин, сінних покосів – 1245 десятин, лісу – 900 десятин. 1910 року за реформи Столипіна південніше села виник хутір Єгорівка, який зараз є частиною Геніївки. До революції навколишні землі були общинними. Але жителі Геніївки наймались до поміщиків: німця Ротермундра і француза Вейса, які володіли 16-ма тисячами десятин орної землі і мали цукровий завод у селі Миколаївці поблизу ст. Гракове. Самі поміщики жили за кордоном. Ліси, розташовані біля села Геніївка, належали поміщикам Гладкому і Бєлєнькому. Майже все населення села займалося землеробством. Деякі жителі мали у власному користуванні вітряки, млини, займались роздрібною торгівлею. До революції куркулі володіли 320 десятинами землі, середнякам належали 3600 десятин, решта – 2080 – належала біднякам. Кожний двір обкладався податком у розмірі 24 крб. на рік, з яких 4 крб. – волосних зборів, 8 крб. – земських і 12 – губернських. Це була досить значна сума, бо багато селян не мали змоги їх сплатити, за що конфіскувалось їхнє майно. Тому жителі села підтримали проголошення радянської влади. Але в липні 1918 року село окупували німці. З травня по жовтень 1919 у Геніївці господарювали денікінці.

Початкова школа була створена 1918 року. З метою ліквідації неписемності селян 1922 року були організовані «лікбези». 1930 року відкриті друга початкова школа, а 1934 – перша початкова школа перетворена в семирічку. Протягом 1931–1936 років проведена колективізація, внаслідок якої було організовані 3 колгоспи.

З початком Великої Вітчизняної війни багато жителів села пішли до лав Радянської Армії, в партизанський загін, який діяв у навколишніх лісах. Під час окупації села (з 22 жовтня 1941 по 9 лютого 1943) воно було пограбоване і зруйноване. У селі був встановлений суворий режим, вивезено в Німеччину 200 осіб молоді.

Рис. 1. Пам'ятник на братський могилі

Після закінчення війни село активно відбудовувалося. Зараз це велике красиве село зі своєю нелегкою історією та чудовими традиціями. У селі є гарні умови для життя: розвинена інфраструктура, цілюща природа, господарства та приватні підприємства, у яких працюють місцеві мешканці. Особливою духовною прикрасою села є храм Преподобного Серафима Саровського, відбудований і освячений 2002 року завдяки землячці – меценату Галині Подопригорі.

1 серпня 2018 року в селі Геніївка відбулося престольне свято на честь Віднайдення мощей преподобного Серафима, Саровського чудотворця.

Божественну літургію з хресним ходом очолив благочинний Зміївського округу протоієрей Олександр Білозір у співслужінні настоятеля храму ієрея Олега Власюка і духовенства благочиння. Також на Божественній літургії молилися ктитор і попечителька храму Галина Іванівна Подопригора і голова сільської ради Русин Юрій Вікторович.

Рис. 2. Престольне свято на честь Віднайдення мощей преподобного Серафима, Саровського чудотворця

Після закінчення хресного ходу до прихожан звернувся благочинний отець Олександр. У своїй проповіді він розповів про важливість спадщини преподобного Серафима Саровського як одного з найвідоміших і шанованих святих. Життя святого Серафима Саровського є для нас прикладом, адже він прожив своє життя за законом Божим. Благочинний звернув увагу прихожан на якості, якими володів святий Серафим Саровський: смиренність, милосердя, доброта, вміння прощати. Побажав геніївцям, щоб в їх душах звучав голос преподобного Серафима: «Радість моя, не на часі сумувати! Христос Воскресе! Стяжи дух мирний і тоді тисячі навколо тебе спасуться!»

З подячним словом до духовенства і пастви звернувся настоятель храму і дав тим, хто моляться пастирське благословення.

Посилання на цю статтю: Короткий нарис історії села Геніївка // История Змиевского края. Змиев. 06.06.2021. URL: https://colovrat.at.ua/publ/1-1-0-425

Джерело: Краєзнавчі шляхи Слобожанщини: Збірник інформаційно-методичних матеріалів. Х. 2019. Вип. ХІІ. С. 47–48.