Основою змін в Польщі було реформа місцевого самоврядування – зміна адміністративного устрою країни (об’єднання громад, дотримуючись чіткої концепції створення спроможних громад) та реальна, заздалегідь виписана та прийнята на законодавчому рівні фінансова децентралізація. Кожен рівень влади отримав чітко визначені повноваження та обов’язки. Місцеве самоуправління отримало реально багаті бюджети та повноваження. Звісно, що були і доробки, виправлення, перерозподіл продовжувався. Проте що в корні відрізняє польські зміни це те, що в разі перерозподілу зобов’язань перерозподілялись і фінанси. Зобов’язання + фінанси на їх виконання, тоді це= повноваження.Почули ще цікаву річ. Один з виступаючих польських спеціалістів наголосив на тому, що Польща теж йшла шляхом «декомунізації», але шляхи, як виявилось, за назвою рівні за напрямком практично протилежні. Декомунізація по - польські це вибір шляху розвитку країни з відходом від комуністичної однопартійної тоталітарної системи, клановості та т.ін.

В нашому випадку «декомунізація» це перейменування вулиць, площ, скверів та запекла боротьба з пам’ятниками. В іншому зміни відчуваються, нажаль, негативні.Неможливо сперечатися з догмою про те, що реформи та зміни треба починати з себе та особистої свідомості, але без законодавчих ініціатив та чітких, цивілізованих, логічних та послідовних Законів зміни неможливі. Також як і зміна свідомості народу неможлива без прикладу зміни свідомості його правління.За відсутності іншого шляху, сподіваюсь, що реформа, шляхом якої нас ведуть, здатна створити після об’єднання , реально спроможну громаду.