О'єкти ПЗФ Слобожанської селищної ради
НПП ГОМІЛЬШАНСЬКІ ЛІСИ
Національний природний парк «Гомільшанські ліси» був створений указом Президента України від 6 вересня 2004 року № 1047. Парк було створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних лісостепових природних комплексів долини річки Сіверський Донець. Парк розташований у мальовничому куточку лівобережної України, у долині річок Сіверський Донець та Гомільша, на відстані 45 км від міста Харкова. Загальна площа парку становить 14314,8 га, з них у постійному користуванні парку — 3377,3 га.
Тут налічується 9 угруповань, занесених до ЗКУ, 13 угруповань із ЗСХ та 94 рідкісні види рослин, яз яких 2 занесені до ЄЧС і 22 — до ЧКУ.
Найближчі населені пункти Слобожанської селищної ради с.Суха Гомільша, с.Нижній Бишкин, с.Лиман.
Біля села Суха Гомільша Слобожанської селищної ради на території національного природного парку «Гомільшанські ліси» розміщена археологічна пам'ятка Європейського значення - Сухогомільшанське городище.
СУХИЙ ЛИМАН
Орнітологічний заказник місцевого значення (зарезервований)
Урочище «Сухий Лиман» є складовою частиною Лиманської системи озер, які сформувались на притерасному пониззі третьої надзаплавної тераси Сіверського Дінця і мають велике значення для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів в межах України та Європи — ІВА територія (№71/045). На території урочища «Сухий Лиман» представлені унікальні гідрофільні та лучні орніто-комплекси з низкою рідкісних видів. Тут гніздиться журавель сірий, занесений до Червоної книги України, деркач (Європейський Червоний список), близько 20 видів птахів, що охороняються в Харківській області. Серед них бугай, бугайчик, лебідь-шипун, лунь лучний, сова болотяна. На території гніздиться гуска сіра, розташовані колоніальні поселення пірникоз (п. чорношия), чапель (ч. сіра, ч. руда, чепура велика), мартина звичайного, крячків (к. чорний, к. білощокий, к. білокрилий, к. річковий), куликів (чайка, коловодник звичайний, грицик великий, пісочник малий, баранець звичайний). Урочище «Сухий Лиман» має велике значення як місце зупинки на прольоті значної кількості водоплавних та навколоводних птахів. Тут в міграційний період концентруються гуси, лебеді, качки, журавлі, пастушкові, чаплі, лелеки, мартини, кулики, соколоподібні, горобцеподібні птахи, серед яких зустрічаються рідкісні види, занесені до Червоної книги України (орлан-білохвіст, скопа, кулик-сорока, казарка червоновола, гоголь).
ЛИМАНСЬКА СИСТЕМА ОЗЕР
Водно-болотне угіддя
Лиманська система озер включає цілу низку озер і болотних урочищ (ур.Сухий Лиман, ур.Комишувате, оз.Чайка, оз.Світличне, ур.Андріївський Лиман),які сформувались на притерасному пониззі третьої надзапланованої тераси Сіцв.Донець. На цій території знаходиться також технологічна водойма — ставок — охолоджувач Зміївської ТЕС, збудований на місці осушеного оз.Лиман. Ставок-охолоджувач використовується в першу чергу для забеспечення технічного водопостачання електростанції, а також для інших цілей в т.ч. гніздування та розташування водоплавних птахів.
Водно-болотне угіддя цієї системи відрізняється виключним біорізноманіттям.Домінує водно-болотний тип рослинності. Тут поширені 8 типів зникаючих середовищ існування (Бернська конвенція), 3 рвдкісних угруповання із ЗКУ, 10 — із ЗСХ. Багатна раритетна флора. ВБУ має велике значення збереження видового різноманіття і кількісного багатства птахів у межах України та Європи — є ІВА територією(№045/71). Гніздова орнітофауна представлена 138 видами, з яких 71 вид має охоронній стату в Європі. На території селиться журавель сірий, лебідь-шипун, гуска сіра.
Лиманська озерна система має велике значення як місце зупинки на прольоті значної кількості водоплавних та навколоводних птахів. У міграційний період тут концентруються гуси, лебеді, качки, журавлі, пастушкові, чаплі, лелеки, мартини, кулики та інші групи птахів.
ГОРІЛА ДОЛИНА
Загальнозоологічний заказник місцевого значення (зарезервований)
Розташований між сел.Донець, Шелудьківка та Геніївка на території Слобожанської селищної ради.
Водойми, розташовані на території урочища, відносяться до виділеного Є. І. Лукіним (1979) типу водойм (калюж) з тривалим терміном стояння води, або пересихаючих не щороку. Основними джерелами живлення водойм є атмосферні опади (дощові і снігові) і підземні води.
Для урочища, як і для Сіверського Дінця в цілому, характерні високий рівень весняного водопілля, порівняно невисокі паводки, що виникають влітку або восени, і тривала літня і зимова межень. В період весняної повені рівень води підвищується до 1,5 метра, що призводить до злиття окремих водойм в єдину водну систему, що складається з озер і ділянок суші, частково покритих водою. При пересиханні на частини таких ділянок може утворюватися сольова кірка.
В урочещі розташоване озеро Горіле, має змішане живлення, при цьому в посушливі періоди живиться ґрунтовими водами (джерельними), які домінують і виконують основну роль, а у весняний та осінній період домінує живлення атмосферними опадами. Мабуть, суттєвим чинником, що визначає видовий склад ракоподібних, виявлених в урочищі, є повна ізоляція водойм «Горілої долини» від річки Сіверський Донець.
Галофільна рослинність має мозаїчний характер, у залежності від рельєфу подів розташована екологічними поясами. Урочище є важливою ділянкою міграційного коридору в долині р.Сіверський Донець.
ОЗЕРО БОРОВЕ”
Ботанічний заказник місцевого значення
Борове утворилось на місці стариці річки Сіверського Дінця, яка нині протікає на кілька кілометрів південніше. Довжина озера становить 1,5 км, ширина 500 м, площа 0,36 км², максимальна глибина — до 4 м. Східні береги дещо підвищені, західні — низовинні. Живиться ґрунтовими водами й атмосферними опадами. Взимку замерзає. Донні відклади мулисті з домішками торфу. Озеро заболочується, вода в ньому за хімічними властивостями типово болотна — має кислу реакцію і високий вміст органічних сполук. Серед водяної рослинності — очерет звичайний, рогіз вузьколистий, куга озерна, рдесник та інші.
У 2003 році на 25 га території, що прилягає до озера, створено ботанічний заказник місцевого значення — «Озеро Борове».
На піщаній боровій терасі збереглися болотні рослинні угруповання з участю бореальних елементів флори, зокрема трапляються подушки білого моху — видів роду сфагнум — на яких росте комахоїдна рослина росичка круглолиста.
ЦИКАЛОВЕ
Ботанічний заказник місцевого значення
Розташований на території Слобожанської територіальної громади біля села Скрипаї.
В заплаві лівого берега р. Сів. Донець зростають типові фітоценози справжніх і болотистих луків, прибережно-водної рослинності. Поширені формації реліктових видів — латаття білого і глечиків жовтих (Зелена книга України) та три ценози із Зелених списків Харківщини. У складі флори трапляються зникаючі види — косарики тонкі, пальчатокорінник Фукса, зозулинець болотний (Червона книга України) та деякі інші рідкісні для флори Харківщини види рослин.
Тип рослинності — природні цілинні, лучні, болотні та інші фітоценози зі збереженим дернинним шаром. Типи трав'янистої рослинності: справжня водяна та побережно-водна рослинності, болотисті та справжні луки, сіножаті.
До рослинного комплексу заказника належать:
- рідкісні види, занесені до:
- інші рідкісні та малочислені види: плодоріжка болотна, хвощ великий, рябчик шаховий, латаття сніжно-біле;
- рідкісні рослинні угрупування, занесені до:
- Зеленої книги України: формації латаття білого та глечиків жовтих;
- Зеленого списку Харківської області: формація родовика лікарського, асоціації злаково-різнотравно-рябчикова та злаково-різнотравно-косарикова, формація лепехи звичайної.
У заказнику зростають цінні лікарські рослини: алтея лікарська, валеріана лікарська, верба біла, вовчуг польовий, деревій майже звичайний, живокіст лікарський, кремена несправжня, м'ята водяна, пижмо звичайне, півники болотні, полин лікарський, щавель кінський.
Фауна[ред. | ред. код]
До тваринного комплексу заказника належать рідкісні види, що занесені до:
- Червоного списку МСОП: деркач;
- Червоної книги України: джміль моховий, махаон.
- Червоного списку Харківської області (2001 р.): коник сірий, джміль кам'яний.
Види комах, що мешкають у заказнику, які були в Червоній книзі України та вилучені з неї в 2009 році, бо їх популяції відновлені до безпечного рівня[4]: сколія степова, рофітоїдес сірий.
ПРОГІН
Ентомологічний заказник
Створений у 1984 році.
Розташований на території Слобожанської селищної ради біля с.Суха Гомільша.
Ентомологічний заказник розташований на схилах яружно-балквої системи, вкритих степовою і чагарниковою рослинністю. Місце поселення рідкісних степових комах (махаон, галатея, джміль моховий, богомол звичайний, дибка степова, сколія степова), а також запилювачів люцерни — рофітоїдеса сірого, мелітурги булавовусої, видів евцер, мелітт, бджіл-листорізів, серед яких є рідкісні види.
ГОМІЛЬШАНСЬКА ЛІСОВА ДАЧА
Ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області.
Розташований на території Зміївського району Харківської області, частково на території Слобожанської селищної ради лісові масиви від с.Суха Гомільша до с.Геївка
Площа 9092 га. Статус отриманий у 1984 році. Перебуває у віданні ДП «Зміївське лісове господарство» (Гомільшанське л-во, кв. 1—125; Задонецьке л-во, кв. 173— 207, 215; Таранівське л-во, кв. 105—115).
Статус надано для збереження частини лісового масиву на правобережній частині долини річки Сіверський Донець. Своєрідний мальовничий ландшафт з нагірними дібровами, ярами та балками. Особливо цінним є фрагмент ландшафту — давньовікова діброва.
У складі рідкісної фітобіоти 6 рослинних угрупувань (ЗКУ, ЗСХ) та 15 видів рослин (ЧКУ, ЧСХ). У фауністичногму комплексі представлені раритетні види хребетних, занесених до ЧКУ (мідянка, змієїд, орел-карлик, горностай,борсук), та 12 видів із ЧСХ, серед яких шуліка чорний, боривітер звичайний, сова сірі, дрімлюга.
Заказник «Гомільшанська Лісова Дача» входить до складу Національного природного парку «Гомільшанські ліси
МАЛИНІВСЬКИЙ
Створений 1997 році
Ландшафтний заказник місцевого значення
Типовий ландшафт борової надзаплавної тераси долини р. Сів. Дінця з дерново- підзолистими грунтами, борами, суборами.
Охороняється фрагмент типового для лісостепової зони виду ландшафтів: боровий масив надзаплавних терасних горбистих піщаних рівнин з дерново-підзолистими грунтами, борами та суборами.
МОХНАЧАНСЬКИЙ
Лісовий заказник місцевого значення
Розташований на території Слобожанської територіальної громади біля села Мохнач.
Площа 104,9 га. Статус отриманий у 1984 році. Перебуває у віданні ДП «Скрипаївське навчально-дослідне лісове господарство» Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва (Мохначанське л-во, кв. 48, вид. 3—6, кв. 49, вид. 1— 8).
Статус надано для збереження комплексу нагірних типів лісу на корінному правому березі долини річки Сіверський Донець. Унікальний еталон свіжих кленово-липових дібров. Деревостани віком до 180 років, в яких поширені лісові асоціації кленово-липово-дубові ліси волосистоосокові, занесені до Зеленої книги України. Навчальний об'єкт Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Наукова цінність — можливість дослідження екологічної рівноваги малопорушених лісів природного походження.
СКРИПАЇВСЬКИЙ
Лісовий заказник місцевого значення
Розташований на території Слобожанської територіальної громади між селом Скрипаї та селищем Лісне.
Площа — 27,3 га. Статус присвоєно згідно з рішенням облвиконкому від 03.12.1984 № 562. Перебуває у віданні ДП «Скрипаївське навчально-дослідне лісове господарство» Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва (Скрипаївське л-во, кв. 90, вид. 3, 12, 13, кв. 106, вид. 2, біля селища Лісне).
Статус присвоєно для збереження унікальних соснових деревостанів віком 150 років, висаджених на рухливих пісках надзаплавної тераси долини Сіверський Донець. Бонітет насаджень — I.
Заказник є навчальним об'єктом Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва.
СЕРЕДНЬОДОНЕЦЬКИЙ”
Лісовий заказник місцевого значення
Обєкт природно-заповідного фонду Харківської області.
Розташований на території Слобожанської територіальної громади на північ від села Мохнач і селища Лісне.
Площа 1389 га. Статус присвоєно згідно з рішенням облради від 20.03.2001 року. Перебуває у віданні ДП "Скрипаївське навчально-дослідне лісове господарство" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.
Статус присвоєно для збереження типових лісових ландшафтів у середній течії річки Сіверський Донець: пагористий правий берег і плато, заплаву і надзаплавну борову терасу. На правобережжі зростають рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України: дубові ліси татарськокленові; асоціації липово-дубових і кленово-липово-дубових лісів волосистоосокових. На лівобережжі охороняються соснові ліси природного походження і лісові культури, створені в ХІХ ст. в період існування тут військових поселень.
Заказник є навчальною базою Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва.
