Факторами передачі збудників служать насамперед забруднена вода, інфіковані харчові продукти, брудні руки і предмети побутової обстановки; механічними переносниками, що забруднюють харчові продукти, є мухи.

    Серед інфекцій, широко поширених на земній кулі, гострі кишкові захворювання займають особливе місце. Немає жодної країни, де б не зустрічалися дизентерія, черевний тиф, паратиф та інші кишкові інфекції. До них відносять також сальмонельоз, холеру, вірусний гепатит А, коліентеріт та інші.

    Гострі кишкові захворювання викликаються різними видами мікроорганізмів. Збудники проникають через рот і активно розмножуються в шлунково-кишковому тракті. Виділяючись з кишечника хворого, мікроби потрапляють в зовнішнє середовище: у грунт, воду, їжу, на предмети домашнього ужитку.

    Найбільш характерні особливості більшості гострих кишкових інфекцій - здатність збудників порівняно довго виживати поза організмом людини і найбільший ризик зараження в літньо-осінній період з переважним ураженням дітей дошкільного віку.

     Для виникнення захворювання в організм повинно потрапити певну кількість збудника. Воно залежить від характеру самого мікроба, стану здоров'я людини, а також від умов та шляхів потрапляння мікробів в організм.

     Літо - найбільш сприятлива пора для виникнення і розповсюдження кишкових інфекцій. Саме в цей час діють фактори, що сприяють зараженню: купання у відкритих водоймах, посилення спраги, поява в раціоні свіжих ягід, овочів, фруктів, збільшення кількості мух, масове спілкування населення, виїзд на відпочинок за межі постійного місця проживання.

     Крім того, влітку більшою мірою схильні до зараження відкриті водойми. У теплу пору створюються сприятливі умови і для збереження збудників кишкових інфекцій у зовнішньому середовищі, і для їх розмноження в продуктах харчування. Все це робить воду і їжу небезпечними в епідеміологічному відношенні.

    Джерела інфекції при гострих кишкових захворюваннях: хвора людина (особливо небезпечні для оточуючих хворі, що переносять захворювання в легкій, "стертій" формі); бактеріоносії (людина, яка виділяє збудників, але сам не хворіє). Бактеріоносіями можуть бути і ті які перенесли хворобу, так і не хворіли на нею раніше; сальмонельозом можна також заразитися від домашніх тварин і птахів.

      Як відбувається зараження кишковими інфекціями?

      Зараження відбувається, як правило, при вживанні харчових продуктів і води, в яких знаходяться хвороботворні мікроорганізми. Вони можуть бути занесені в рот і брудними руками.

      Ознаки захворювання:

      Збудники гострих кишкових захворювань (хвороботворні мікроби, віруси), їх токсини (отрути) вражають не тільки шлунково-кишковий тракт, але і центральну нервову систему. У більшості хворих підвищується температура, порушується діяльність серцево-судинної системи, часто уражаються печінка, селезінка та інші внутрішні органи. Ознаки цих захворювань можуть відрізнятися: якщо для дизентерії, наприклад, більш характерний пронос, то для черевного тифу - висока температура.

    При болях у животі, блювота, пронос, підвищення температури не займайтеся самолікуванням, - негайно звертайтеся до лікаря. У цьому запорука вашого швидкого одужання і безпеки для оточуючих.

    Ознаки захворювання на лептоспіроз.

    З'являється озноб, температура тіла швидко підвищується до 39-40 о С, турбують сильний головний біль, безсоння, відсутність апетиту, спрага. Дуже характерною ознакою є сильні болі в м'язах (міалгія), особливо в литкових. У процес можуть залучатися м'язи стегна та поперекової області, їх обмацування дуже болісно. У частини хворих міалгія супроводжується сильним пекучим болем шкіри. М'язові болі настільки сильні, що хворі важко пересуваються або не можуть рухатися зовсім (при важких формах). Обличчя хворого гіперемоване (червоне), одутле, гіперемована також шкіра шиї та верхніх відділів грудної клітини ("симптом капюшона"). Зменшується кількість сечі. При важкому перебігу хвороби з 3-5 дня хвороби з'являється жовтушність, точкові крововиливи в склери очей і шкіру.

            Як захиститися від кишкових інфекцій?

            Щоб попередити зараження, необхідно дотримуватися наступних правил:
• для пиття використовувати тільки кип'ячену воду;

• не пити воду з випадкових вододжерел;

• купатися тільки в спеціально відведених місцях;

• при заміських прогулянках мати з собою достатній індивідуальний запас питної води;

• воду для приготування їжі і господарських потреб брати тільки з перевірених вододжерел;

• не пити воду з водопроводу, призначеного для технічних цілей;

• молоко (як сире, так і пастеризоване фляжне) обов'язково кип'ятити;

• овочі, фрукти, ягоди ретельно мити в проточній воді, обдавати окропом;

• для оброблення різних видів продуктів використовувати різні дошки;

• не вживати в їжу продукти, доброякісність яких викликає сумнів;

• мити руки з милом, особливо перед їжею і приготуванням їжі, після повернення з вулиці, користування туалетом;

• всі харчові продукти вкривати від комах, харчові відходи тримати в контейнерах з кришкою, знищувати мух;

• кип'ятіть воду, взяту з відкритої водойми для пиття, миття фруктів, ягід чи посуду. Хвороботворні мікроби здатні протягом місяця і навіть більш жити і розмножуватися у воді

• не купатись в заборонених місцях та закритих водоймах.

Зміївське управління Головного управління

Держпродспоживслужба в Харківській області