Вода це найважливіший природний ресурс нашої планети. Без неї неможливий розвиток живої природи. Вода – незамінне джерело у життєвих процесах організму людей, тварин та рослин. Вона є найпростішим хімічним компонентом живої матерії, яка об’єднує усі організми, які населяють нашу планету.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, половина жителів нашої планети вживає забруднену воду. Значна кількість хвороб людини пов’язана з незадовільною якістю питної води і порушенням санітарно-гігієнічних норм водопостачання. Питна вода та її якість істотно впливають на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, на стан її здоров'я. Отже, можна стверджувати, що якісні характеристики води, рівень її забруднення впливає на стан захворюваності населення. Багато з цих захворювань є смертельними або ж з тяжким перебігом. Особливу увагу хотілося б звернути на захворювання, спричинені канцерогенним впливом забрудненої або недостатньо очищеної питної води, зокрема, виникненню, поширенню і динаміці злоякісних захворювань.
У відповідності до вимог ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» питна вода призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
На якість питної води систем централізованого водопостачання негативно впливає незадовільний технічний стан водопровідних споруд і мереж та значна їх зношеність, несвоєчасне проведення капітальних і поточних планово-профілактичних ремонтів та ліквідації аварій.
Власники та балансоутримувачі джерел централізованого водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль безпечності та якості питної води від місця водозабору до місця її споживання, відповідно до вимог санітарних норм.
Особливу занепокоєність викликає стан водопостачання сільського населення. Зміна форм власності та передача сільських водопроводів на баланс органів місцевого самоврядування загострили проблему забезпечення населення питною водою гарантованої якості. Переважна більшість сільського населення споживає воду з колодязів та індивідуальних свердловин, які внаслідок використання незахищених поверхневих водоносних горизонтів (ґрунтових вод) та зазвичай незадовільного технічного стану не гарантують епідемічної безпеки людей.
З настанням весни, в період танення снігу та можливим підняттям грунтових вод, мало хто із власників індивідуальних джерел водопостачання може похвалитись результатами лабораторних досліджень води з його криниці. А вода може бути фактором передачі багатьох захворювань.
Згідно вимог ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» періодичний контроль безпечності та якості питної води здійснюється власниками бюветів, колодязів та каптажів джерел. Розрізняють два види контролю за якістю води - це повний та скорочений.
Повний контроль або аналіз якості питної води здійснюється за всіма показниками (органолептичними: запах, каламутність, водневий показник, забарвленість, смак та присмак; мікробіологічними: загальне мікробне число, колі формні бактерії, синьогнійна паличка, в. т.ч. сальмонели, санітарно - хімічними: амоній, залізо загальне, загальна жорсткість, сульфати, хлориди, амоній, нітрати, нітрити, сухий залишок, марганець, цинк, кадмій, кобальт, хром, нікель, миш'як, мідь, свинець ртуть, паразитологічними показниками: виявлення яєць та личинок гельмінтів, цист, ооцист) регламентованими чинними державними санітарними правилами на питну воду. Повний контроль безпечності та якості питної води здійснюється один раз на рік у найбільш несприятливий період року, а також, за відповідними показниками у разі погіршення епідемічної ситуації.
Скорочений контроль або аналіз якості питної води здійснюється за деякими показниками епідемічної безпеки води (мікробіологічними: загальне мікробне число, колі формні бактерії, її хімічного складу (pH, нітрати, залізо, активний залишковий хлор), органолептичних властивостей (запах, смак і присмак, каламутність, кольоровість). Скорочений контроль безпечності та якості питної води здійснюється протягом перших трьох місяців експлуатації бюветів, колодязів та каптажів джерел за мікробіологічними та органолептичними показниками один раз на місяць, а надалі - один раз на сезон.
Підводячи підсумок, слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води є проведення лабораторних досліджень за вище перерахованими показниками будь якою атестованою лабораторією.
Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних речовин, не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно не викликає підозри щодо її безпечності, особливо, коли цю воду вживають протягом тривалого часу і не скаржаться на здоров'я. Та можливо, все-таки ризик є?
Бережіть себе і своє здоров'я! Будьте впевненими у якості питної води, яку Ви споживаєте.
Зміївське управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Харківській області
Якщо Ви потребуєте дров’яну піч з димоходом, Ви маєте можливість її отримати безкоштовно.
