Враховуючи протокольне рішення (Протокол №4 від 03.05.2024 року) місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Чугуївського району Харківської області на період великодніх свят заборонити відвідування кладовищ, з виключенням поховання померлих, на територіях де велися поблизу активні бойові дії у зв’язку з загрозою мінної небезпеки.
Менінгококова інфекція МІ антропонозне інфекційне захворювання, що передається повітряно-краплинним шляхом і має різні клінічні прояви (від безсимптомного носоглоткового носійства до генералізованих форм із високою летальністю). Менінгококові інфекції є тяжкими, переважно дитячими захворюваннями. Щороку в світі реєструють близько 300 000- 500 000 випадків МІ, зокрема 30 000 – 50 000 летальних. На одного хворого генералізованою формою МІ припадає 20 000 – 50 000 носіїв збудників. Найвищий рівень захворюваності- серед дітей до 1 року.
Джерелом інфекції є люди-носії збудника, які виділяють менінгококи і не мають запальних змін у носоглотці, або ж хворі на гострий назофарингіт і генералізовані форми МІ. Збудник передається із краплями слизу під час кашлю, чхання, розмові. Близький тривалий контакт з інфікованою людиною-носієм сприяє поширенню хвороби.
Інкубаційний період триває 1–10 днів і в середньому становить 4 дні.
Основними клінічними ознаками МІ є менінгіт і сепсис. Менінгіт часто супроводжує тріада симптомів: гарячка, головний біль і ригідність потиличних м’язів. Досить часто наявні сплутана свідомість, нудота, блювота, світлобоязнь.
Менінгококовий сепсис (менінгококцемія) характеризується гарячкою і геморагічним висипом. Часто супроводжується септичним шоком, порушенням згортання крові (ДВЗ-синдром) та поліорганною недостатністю.
- Деталі
- Перегляди: 147
