Мавпяча віспа - вірусне зоонозне захворювання, симптоми якого схожі з симптомами, що спостерігалися в минулому у пацієнтів з натуральною віспою, проте менш серйозні.
Збудник, що викликає захворювання – вірус, який є близьким генетично до вірусу натуральної віспи (віспи людини).
Зараження у більшості випадків відбувається в результаті тісного контакту з біологічними рідинами (наприклад, кров'ю), пошкодженнями на шкірі та слизових хворих, у тому числі при статевих контактах, а також при тактильному контакті з інфікованими тваринами, при зіткненні з зараженими об'єктами навколишнього середовища ( предмети побуту хворих: постільна білизна, рушники, предмети особистої гігієни та інші).
Одним із можливих факторів ризику є вживання м'яса інфікованих тварин без належної термічної обробки. Не виключено аерогенний механізм передачі інфекції. Інкубаційний період (проміжок часу інфікування і початком прояви симптомів) зазвичай становить від 6 до 13 днів, але може варіювати від 5 до 21 дня.
Виділяють два періоди розвитку інфекції:
- період інвазії (тривалістю 0-5 днів), для якого характерні лихоманка, сильний головний біль, збільшення лімфатичних вузлів, біль у спині, м'язовий біль та слабкість;
- період висипання на шкірі, який зазвичай починається через 1-3 дні після підвищення температури. Висипання частіше концентруються на обличчі та кінцівках, ніж на тулубі. В основному вони вражають обличчя (у 95% випадків), долоні та підошву стоп (у 75% випадків). Крім того, висипи можуть з’являтися на слизових оболонок порожнини рота (у 70 % випадків), геніталіях (у 30 % випадків), кон'юнктиві (у 20 % випадків), а також рогівці очей. Кількість шкірних поразок на тілі людини коливається від поодиноких вогнищ до кількох тисяч. У важких випадках вогнища ураження можуть зливатись, що може призвести до відшарування великих ділянок шкіри.
У більшості випадків віспа мавп – самокуповане захворювання, і її симптоми зникають через 2-4 тижні.
Тяжкі випадки хвороби зазвичай виникають у дітей і пов'язані з тривалістю контакту з вірусом, станом здоров'я пацієнта та природою ускладнень. Ускладнення при віспі мавп включають вторинні інфекції, бронхопневмонію, зараження крові, енцефаліт, а також інфекцію рогівки, яка може призвести до втрати зору. Летальність - від 1 до 10 %.
Заходи особистої профілактики включають:
- виключення тісного фізичного контакту з людиною, що має симптоми, що не виключають віспу мавп;
- дуже важливо уникати інтимних або сексуальних контактів з будь-ким з локалізованим аногенітальним висипом та/або ураженнями в роті;
- необхідно дотримуватись респіраторного етикету та гігієни рук (миття за допомогою води та мила або використання антисептичних засобів для обробки шкіри рук).
Мандрівники при відвідуванні країн, ендемічних по віспі мавп, повинні уникати контактів з тваринами, які можуть бути інфіковані збудником захворювання (примати, гризуни, сумчасті), утримуватися від вживання м'яса диких тварин.
При появі симптомів, що не виключають віспу мавп, у тому числі під час подорожі або протягом 21 дня з моменту повернення, слід негайно звернутися за медичною допомогою та повідомити медичного працівника про факти:
- відвідування країн (як ендемічних, так і неендемічних), у яких реєструються випадки віспи мавп;
- контакту з особою, яка має симптоми, що не виключають віспу мавп, або контакту з особою з підтвердженим діагнозом захворювання, а також із предметами, забрудненими біологічними рідинами таких осіб;
- контакту, при відвідуванні зарубіжних країн, з мертвою або живою дикою твариною або екзотичною домашньою твариною, або використання продуктів харчування, отриманих від таких тварин.
Команда Caritas-Spes Ukraine продовжує реалізацію проєкту з відбудови пошкодженого житла на території нашої громади. У попередніх етапах роботи частина домогосподарств, які подавали заявки не була включена до програми через обмежені (вужчі) критерії відбору, які діяли на момент оцінювання.
