Селище міського типу Слобожанське

Зміст статті

Селище міського типу Комсомольське виникло в 1956 році в зв’язку з будівництвом Зміївської ДРЕС (нині Зміївська ТЕС) – однієї з найбільш потужних у світі теплових електростанцій, яку Ленінський Комсомол об’явив ударною будовою. Ось чому названа селища – Комсомольське.

Комсомольське виросло на болотах, де в 1911 році в період столипінської аграрної реформи поселився хутором колісник Єгор. Згодом хутір розрісся в село Єгорівку. В зв’язку з будівництвом ДРЕС жителі Єгорівки були переселені в побудоване для них село Нова Єгорівка, що входить до складу Лиманської сільської ради.

18 липня 1960 року рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящихся в селищі утворена Комсомольська селищна рада депутатів трудящих, якій підпорядковано селище Донець Лиманської селищної ради.

31 грудня 1960 року дала промисловий струм перша турбіна Зміївської ДРЕС потужність 200 тис. кВт. Цей день вважається часом народження Зміївської ДРЕС. Щороку на електростанції вводились в експлуатацію нові енергоблоки. В 1969 році закінчилось будівництво останнього, десятого енергоблоку Зміївської ДРЕС. Її потужність досягла 2,4 млн. кВт.

Внаслідок будівництва електростанції в селищі енергетиків збудовано тепличне господарство – Зміївська овочева фабрика, Експериментально-механічний завод «Зміївметалосервіс», Дослідний електромонтажний завод, завод «Буддеталь», Комсомольський молокозавод, Лиманське рибне господарство та інші підприємства.

В селищі Комсомольське було збудовано дві середні школи, професійно-технічне училище, Палац культури, лікарня, стадіон, Спортивно - оздоровчий комплекс, сім дошкільних навчальних закладів, дві бібліотеки, Будинок побуту, аптеки, магазини, кафе.

Енергетики проживають в багатоповерхових будинках з усіма зручностями. Селище Комсомольське має великі перспективи. Його впорядкованість, благоустрій, технічна оснащеність підприємств, чудові місця відпочинку приваблюють нових жителів. За останні роки селище перетворилось в місто з сучасною економікою, культурою, новим побутом.

У 2016 році селище міського типу Комсомольське перейменовано на селище міського типу Слобожанське.

Список голів Комсомольської селищної ради та Комсомольських селищних голів

З 18.06.1960 р. по березень 1961 р. виконувала обов'язки голови Комсомольської селищної ради - Частова Лідія Василівна
З березня 1961 р. по березень 1963 р. - Лоік Олександра Петрівна.
З березня 1963 р. по червень 1971 р. - Ніценко Іван Захарович.
З червня 1971 р. по лютий 1988 р. - Бурчаков Іван Йосипович.
З лютого 1988 р. по березень 1990 р. - Булатов Олександр Олексійович.
З березня 1990 р. по квітень 2006 р. - Морозов Євгеній Миколайович.
З 19.04.2006 по 27.08.2012 р. - Миндар Степан Іванович.
З 23.08.2012 по 20.01.2014 р. виконував обов'язки селищного голови Діхтяр Дмитро Миколайович.
З 21.01.2014 р. по теперішній час Комсомольський селищний голова - Діхтяр Дмитро Миколайович.

УДК 37.037

ББК 74.200.585.4

СЕЛИЩЕ МІСЬКОГО ТИПУ СЛОБОЖАНСЬКЕ

За Лиманом розташувалося красиве та затишне селище міського типу Слобожанське. Із архівних документів та усних розповідей, що надійшли до нас із сивої давнини відомо, що коли князь Ігор із своєю дружиною ішов на половців, то зупинився на відпочинок на лівому березі річки Сіверський Донець. Пообідавши, він заснув. І приснився йому віщий сон, що через століття на це місце приїдуть і прийдуть майстри з різних земель і побудують град прекрасний, а біля того граду зведуть будову, яка силу велику вироблятиме і по довгих ланцюгах в усюди передаватиме. Сила ця світло, тепло, достаток і радість людям дасть. І життя на цій землі буде прекрасним. Так розповідає легенда. Правда це чи ні, а сон Ігоря справді здійснився.

Рис1

Рис. 1. Селище енергетиків

1956 року, з будівництвом Зміївської ДРЕС, на лівому березі Сіверського Дінця з’явилось селище міського типу Комсомольське. Зміївська ДРЕС – одна із найбільш потужних в Україні теплових електростанцій. Будівництво селища, так як і спорудження Зміївської ДРЕС, стало справою трудящих багатьох республік колишнього СРСР. 400 промислових підприємства надсилали будівельні матеріали і обладнання. Комсомольське виросло на болотах, де 1911 року в період столипінської аграрної реформи поселився Єгор Колісник. Після Жовтневого перевороту хутір розрісся в село Єгорівка. У зв’язку з будівництвом ДРЕС жителі Єгорівки були переселені в побудоване для них село Нову Єгорівку. На відміну від багатьох міст, перші жителі яких жили в бараках і тимчасових будинках, будівельники Комсомольського тимчасово поселялись в Новій Єгорівці і відразу споруджували багатоповерхові будинки. При спорудженні будинків враховувалось планування вулиць, скверів, спортивних комплексів, дитячих майданчиків. Перша вулиця була побудована 1957 року. На честь непорушної дружби будівельників, які приїхали на будівництво з різних куточків країни, вона одержала назву вулиця Дружби. 1958 року в селищі збудували перший дитячий садок, а через два роки – лікарню. Вже у вересні 1959 року відкрилась середня школа № 1 на 880 місць, а в 1962 році – Палац культури. 31 грудня 1960 року' надала промисловий струм перша турбіна потужністю 200 тис. кВт. Цей день вважається часом народження Зміївської ДРЕС. Кожний наступний рік в експлуатацію вводилась чергова двохсоттисячна турбіна. 31 травня 1965 року став під навантаження шостий енергоблок, закінчилось будівництво першої черги Зміївської ДРЕС потужністю 1 млн. 200 тис. кВт. Робота Зміївської ДРЕС одержала високу оцінку держави. 1966 року колектив енергетиків нагороджено орденом Трудового Червоного прапора. В січні цього ж року Зміївській ДРЕС присвоєно ім’я Г. М. Кржижановського. У вересні 1967 року колектив електростанції освоїв повну' потужність трьохтисячного агрегату. Того ж року розвернулось будівництво другої черги електростанції, а 21 грудня 1969 року закінчилось будівництво останнього енергоблоку. Потужність Зміївської ТЕС досягла 2,4 мли. кВт. Нині це підприємство з високим рівнем автоматизації. Електростанція входить до складу Відкритого Акціонерного Товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Міністерства палива та енергетики України.

Рис2

Рис. 2. Церква Святого Трифона

Будувалась електростанція, а разом з нею інші підприємства. В 1968–1971 рр. збудований завод монтажних заготовок (нині дослідний електромонтажний завод). У серпні 1963 завершилось будівництво бази комплексної поставки енергообладнання управління «Укренерготєхкомплектпоставка», яка постачала комплектуючі підприємствам енергетики. 1970 року була споруджена овочева фабрика, площа зимових блочних теплиць якої нині складає 27 гектарів. З початку 1975 почав діяти експериментально-механічний завод «Зміївметалосервіс». 2017 р. селище було перейменоване в Слобожанське. Зараз це чудовий населений пункт з розвиненою інфраструктурою, в якому є 2 навчальних заклади (ліцей та гімназія), дитячі садочки, енергетичний ліцей (в минулому – Комсомольське професійно- технічне училище № 31), музична школа, 3 бібліотеки, спортивний комплекс, міська лікарня і поліклініка. А центром культурно-просвітницької роботи в селищі є Палац культури, в якому працює відомий далеко за межами України та надзвичайно популярний серед земляків Зразковий дитячий оркестр народних інструментів та дитячий ансамбль «Веселі ложкарі» під керівництвом Заслуженого працівника культури України В. М. Бєлєнької. Селище Слобожанське має великі перспективи. Його впорядкованість, благоустрій, технічна оснащеність підприємств, чудові місця відпочинку приваблюють нових жителів. За останні роки селище перетворилося в містечко з сучасною економікою, високою культурою та новим побутом.

Посилання на цю статтю: Селище міського типу Слобожанське // История Змиевского края. Змиев. 01.06.2021. URL: https://colovrat.at.ua/publ/1-1-0-419

Джерело: Краєзнавчі шляхи Слобожанщини: Збірник інформаційно-методичних матеріалів. Х. 2019. Вип. ХІІ. С. 53–54.