Сказ це надзвичайно небезпечна інфекційна хвороба, яка супроводжується тяжким ураженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю. Щорічно від сказу в світі гинуть від 20 до 70 тисяч людей, через низьку доступність медичної допомоги та антирабічної вакцини. Рабічна інфекція або сказ реєструється на території 110 країн світу.

Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus).

Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням кваліфікованої медичної допомоги смерть неминуча.

У хворих на сказ тварин змінюється поведінка. Дикі тварини втрачають страх, наближаються до людської оселі, нападають на домашніх тварин або на людей. Хворі домашні тварини можуть бути неспокійними або пригніченими, відмовляються від їжі та води, кусають, дряпають хазяїв, нападають на інших людей.

З місця пошкодження по нервовій тканині вірус просувається до головного мозку, де вражає важливі життєві центри, що призводить до загибелі

Основним і сталим джерелом інфекції для людини є собаки, коти, особливо бродячі, а з диких тварин – лисиці, вовки. Можливе зараження людини і від інших тварин – корів, овець, кіз, свиней, коней, щурів, їжаків, кажанів та ін. Основним резервуаром вірусів в природі є вовки, лисиці, серед яких виникають спонтанні епізоотії сказу.

Зараження людини настає під час укусу хворою твариною, а також ослинення свіжих поранень шкіри і слизових оболонок. Особливо небезпечні укуси у голову, лице, кисті рук.

Симптоми сказу

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:

місця, кількості й глибини укусів;

кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;

віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів, захворювання практично завжди закінчується летально.

Є дві форми цього захворювання: активний і паралітичний сказ.

Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті кардіореспіраторної зупинки.

На паралітичний сказ припадає близько 30% усіх випадків захворювання у людей. Ця форма сказу триває довше за попередню із легшим перебігом. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Повільно розвивається кома, і настає смерть.

Тварина стає заразною наприкінці інкубаційного періоду за 3-10 днів до появи перших ознак хвороби і залишається заразною протягом всього періоду захворювання.

На загрозу захворювання людини впливають такі фактори як глибина рани, число укусів, місце укусу ( в голову - 80%, в руки – 65%, ноги – 25%), вид тварин.

Пам’ятайте — запобігти сказу можна за умови виконання таких правил:

Утримуйтесь від контактів з дикими та безпритульними тваринами.

Виконуйте правила та норми утримання домашніх тварин і поводження з ними. Доставляйте фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин, або їх трупи, в разі, якщо тварина загинула.

Не вбивайте здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликайте ветеринарного лікаря.

Не знімайте шкуру з диких тварин при їх знаходженні.

У разі укусу домашньою твариною з’ясовуйте ім’я господаря та адресу. Це допоможе уникнути щеплень, так як за твариною можна встановити ветеринарний нагляд.

Укушені рани, подряпини негайно промийте теплою кип’яченою (або проточною) водою, бажано з милом, краї рани обробіть 70% спиртом чи 5% настоянкою йоду та накладіть стерильну пов’язку.

Негайно зверніться за медичною допомогою до травматологічного пункту, що працює цілодобово, для проведення антирабічного щеплення .

Вакцинація антирабічною вакциною – єдиний спосіб уникнути захворювання на сказ, яка дає людині шанс на порятунок, імунітет стає діючим через 2 тижні після закінчення вакцинації. Важливо не переривати курс вакцинації, так як неповний курс вакцинації може спричинити виникнення захворювання.

У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п'ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків. Щеплення здійснюють в хірургічних кабінетах поліклінік, куди насамперед звертаються по допомогу при укусах.

Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!