Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання щороку, станом на 01 січня,
самостійно обчислюють суму плати за землю і не пізніше 20 лютого звітного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію, в якій річна сума розбивається помісячно рівними частками. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Літо — це про сонце, відпочинок, відпустки, подорожі, стрітфуд, холодні напої! Але разом з тим приходять і ризики: підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників, які потрапляють в організм людини, переважно, з інфікованою водою та неякісними харчовими продуктами або контактно-побутовим шляхом через брудні руки та предмети побуту. Саме тому влітку зростає кількість випадків гострих кишкових інфекцій (ГКІ) та харчових отруєнь. Як не зіпсувати собі літо — розбираємось!
Ветеранів та ветеранок запрошують долучитися до дослідження про бар`єри у працевлаштуванні
Яка робота потрібна ветеранам та ветеранкам? З якими бар’єрами вони стикаються після повернення до цивільного життя? І які рішення можуть реально покращити їхні можливості для професійної реалізації? Саме на ці питання покликане відповісти нове дослідження, яке проводить ГО «Центр зайнятості Вільних людей».
Укриття у захисних спорудах цивільного захисту є способом захисту населення від засобів масового ураження в особливий період та у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Для укриття населення від надзвичайних ситуацій існує фонд захисних споруд цивільного захисту, який включає сховища, протирадіаційні укриття та споруди подвійного призначення, а також найпростіші укриття – які є найбільшою кількість укриттів сконцентрованих в м. Слобожанське та знаходяться під багатоквартирними житловими будинками, та іншим адміністративними, господарськими приміщеннями, інші споруди підземного простору, також можуть бути використані для укриття населення. (Перелік укриттів додається).
