Якісна питна вода є однією з найважливіших умов збереження здоров’я людини. Вживання забрудненої води може стати причиною виникнення гострих кишкових інфекцій, вірусного гепатиту А, паразитарних захворювань, а також негативно впливати на організм через надлишок нітратів, важких металів та інших небезпечних хімічних речовин.
Особливої уваги потребує вода з індивідуальних та громадських шахтних і трубчастих колодязів, каптажів джерел та інших нецентралізованих джерел водопостачання. На її якість можуть впливати підтоплення, атмосферні опади, близьке розташування вигрібних ям, господарських споруд, місць утримання тварин, використання добрив та, звичайно, загальний стан колодязя.
Відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), основні вимоги до влаштування колодязів наступні:
- колодязі повинні бути ізольовані від проникнення поверхневого стоку;
- стінки колодязів повинні бути щильними, без шпарин;
- підводна частина стінок колодязя повинна бути заглиблена в водоносний горизонт не більше ніж на 1м для кращого його розкриття та збільшення шару води;
- наземна частина колодязя (оголовок) влаштовується не менш як на 0,8м вище поверхні землі. Оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку;
- для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим «журавлем» з відром для загального користування;
- біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2м) з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя);
- забороняється використовувати для підйому води із колодязя чи каптажу джерела громадського користування ємності, які приносять споживачі, а також набирати воду із відра загального користування посудом, що належить споживачам.
Для запобігання забрудненню питної води власникам індивідуальних та громадських колодязів необхідно:
- регулярно проводити поточний ремонт колодязя;
- очищати шахту колодязя від намулу, сміття та сторонніх предметів;
- здійснювати дезінфекцію колодязя після очищення, ремонту, підтоплення або за результатами лабораторних досліджень;
- своєчасно обстежувати технічний стан колодязя, оголовка, вимощення та водовідвідних елементів;
- підтримувати належний санітарний стан прилеглої території.
Водночас навіть прозора вода без стороннього запаху чи присмаку не завжди є безпечною. Наявність шкідливих мікроорганізмів або небезпечних хімічних речовин неможливо визначити без спеціальних лабораторних досліджень.
Саме тому необхідно періодично проводити дослідження безпечності та якості питної води як із централізованих, так і з нецентралізованих джерел питного водопостачання. Лабораторний контроль дозволяє своєчасно виявити відхилення за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, оцінити придатність води для споживання та за необхідності вжити відповідних заходів.
Особливу увагу контролю якості питної води слід приділяти:
- після паводків, підтоплень або сильних злив;
- після проведення щорічного ремонту, очищення та дезінфекції колодязя;
- при зміні смаку, запаху, кольору або прозорості води;
- якщо воду використовують для пиття діти, вагітні жінки, люди похилого віку та особи з хронічними захворюваннями.
Пам’ятайте: регулярне очищення, ремонт, дезінфекція індивідуальних та громадських колодязів, здійснення лабораторного контролю безпечності та якості питної води є важливими профілактичними заходами, які допомагають зменшити ризик виникнення інфекційних і неінфекційних захворювань та забезпечити населення безпечною водою для щоденного споживання.
