За участі начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова 23 липня 2026 року відбулося урочисте вручення державних нагород (посмертно) родинам загиблих Захисників України. Високими державними нагородами (посмертно) було відзначено наших земляків- Литвинова Євгена Миколайовича та Насонова Євгена Юрійовича, які віддали найдорожче- своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України. Їхній подвиг назавжди залишиться прикладом мужності, самопожертви та безмежної любові до Батьківщини.
Литвинов Євген Миколайович
23.08.1991 – 04.01.2025
Народився 23 серпня 1991 року в с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області. В 2008 році закінчив Геніївську загальньоосвітню школу І-ІІІ ступенів Зміївської районної ради Харківської області. Після школи працював бурильником водяних скважин. Євген був енергійний, веселий мав багато друзів, захоплювався рибалкою. Для батьків був найкращим, люблячим сином.
29 жовтня 2024 року Євген став до лав Збройних сил України. Проходив службу у складі стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А 5001 на найгарячіших напрямках.
Загинув Литвинов Євген Миколайович 04.01.2025 поблизу населеного пункту Удачне Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання. У захисника залишилися батьки.
Указом Президента України від 30 вересня 2025 року № 4545 солдат Литвинов Євгеній Миколайович нагороджений орденом «Хрест героя» (посмертно).
Нагороду отримали: батько Литвинов Микола Павлович та мати Литвинова Ніна Дмитрівна.
Насонов Євген Юрійович
05.02.1998 – 05.10.2025
Народився 05 лютого 1998 року в м. Лозова Лозівського району Харківської області. Навчався в загальноосвітній школі I-III ступенів селища Кінне Лозівського району. В 2016 році закінчив Лозівський професійний ліцей та здобув професію «штукатура; лицювальника-плиточника; маляра». В 2019 році закінчив Харківський державний автомобільно-дорожній коледж та здобув кваліфікацію: технік будівельник (дорожнє будівництво) за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст спеціальність «будівництво, експлуатація і ремонт автомобільних доріг та аеродромів».
Євген дуже любив техніку, цікавився автомобілями мріяв про нові подорожі за кермом. Автомобілі були не просто захоплення, а справжньою частиною душі. Він був найкращим чоловіком і люблячим батьком, а для матері – безмежно коханим сином.
У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України був мобілізований 01.12.2024, проходив службу у складі 116-ї окремої механізованої бригади 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 3 механізованого батальйону військової частини А4722 на посаді розвідника-навідника.
Загинув Насонов Євген Юрійович 05 жовтня 2025 року в районі н. п. Куп’янськ Куп’янського району Харківської області під час виконання бойового завдання внаслідок атаки ворожого дрону. У захисника залишилася мати, дружина та син.
Указом Президента України № 2/2026 від 02 січня 2026 року Насонов Євген Юрійович, солдат, нагороджений орденом «За мужність» III ступеню (посмертно).
Нагороду отримала дружина Насонова Олена Костянтинівна.
